Солдат сьогодні отримує менше за прибиральницю в піцерії

Солдат сьогодні отримує менше за прибиральницю в піцерії

Грошове забезпечення солдата Збройних Сил України на 1500 грн менше за зарплату прибиральниці у піцерії, а командира роти, з 10 роками вислуги, не дотягує до зарплати касира.

Просто фото реклами з метро, яке днями зробив один з офіцерів ЗСУ:

Солдат сьогодні отримує менше за прибиральницю в піцерії

Для порівняння розміри грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що фактично не змінилось з 2019 року.

Солдат сьогодні отримує менше за прибиральницю в піцерії

Таких «успіхів» у забезпечені військових вдалося досягти за три останні роки.

У серпні Ukrainian Military Pages писали, що Збройні Сили України стають все менше конкурентоспроможними на ринку праці – грошове забезпечення солдата, яке на початку 2016 року відповідало 160% середньої зарплати, на сьогодні складає лише 73%.

Останній раз грошове забезпечення у Збройних Силах України підвищували ще у 2019 році, під час президентства Петра Порошенка. Зокрема наприкінці грудня 2018 року міністр оборони Степан Полторак підписав наказ про підвищення грошового забезпечення з 1 січня 2019 року.

Цього року військових зіткнулися, ще з однією проблемою, яка мала місце ще у 90-х – це затримки у виплатах грошового забезпечення. До затримок щомісячних зарплат не дійшло, але одноразові виплати фактично припинились (оздоровчі, виплати за перший контракт, матеріальна допомога, компенсація за піднайом).

Спочатку у відомстві повідомили, що в бюджеті на 2021 рік не вистачає 5,7 млрд, згодом повідомили про 7,1 млрд. Отримали (точніше отримають), за законом прийнятим 8 жовтня, додаткові 3,8 млрд. Решту мають шукати у відомстві, перекидати зі статей закупівлі та ремонту озброєння, купівлі квартир для військових тощо.

Фактично за останні три роки забезпечення військових навіть погіршилося, якщо рахувати всі види грошового забезпечення, то воно фактично зменшилось у порівнянні з 2019 роком. Так у 20 разів було зменшено розмір матеріальної допомоги, а зараз штучно зменшують розмір компенсації за піднайом.

Єдиний позитив для ЗСУ – це збільшення виплат в ООС, завдяки так званій премії за тишу. Але введення саме цієї додаткової винагороди й призвело до всіх затримок із виплатами, адже мільярди гривень на неї не були закладені в бюджет 2021 року.

Поки що військовим не варто чекати покращення і у 2022 році. Про що прямо сказав міністр оборони Андрій Таран – грошей на підвищення зарплат військовим Міністерству оборони не дали. Дай Боже, щоб бюджет-2022 дозволив платити все те саме без боргів, ще й з урахуванням збільшення чисельності армії на 11000 військових після 1 січня 2022 року.

Водночас останнім часом з боку президента лунають заяви, підписуються укази і видаються рішення РНБО, щодо необхідності підвищення грошового забезпечення та удосконалення системи оплати з урахуванням найкращого досвіду провідних іноземних держав.

Наразі останній крок у цьому питанні – прийнята 20 жовтня постанова Верховної Ради № 6000П, яка вимагає від Кабінету Міністрів (пункт 2.14) до другого читання бюджету, що має відбутись до 20 листопада, доопрацювати показники видатків оборонного сектору проєкту державного бюджету на 2022 рік з урахуванням підвищення грошового забезпечення.

Проти поки це все слова. Цифри поки що стверджують інше. Зачекаємо до другого читання законопроєкту про бюджет. А наразі Володимир Зеленський перший президент, за президентство якого грошове забезпечення військових не підвищувалось.

А якщо ще згадати заяву голови Комітету Верховної Ради з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, «слуги народу», Галини Третьякової, що пільги залишать лише «тим, хто щось утратив на війні». Адже якщо людина підписала контракт з військом, вона «свідомо йшла на отримання високого(?) грошового забезпечення, продавала свою найману силу для того, щоб захищати країну, – це був його вибір і тільки так»...

А поки військові продовжують звільнятися. Їм треба годувати свої родини, а одним патріотизмом* ситий не будеш.

Водночас до армії поветаються пенсінери, що пересидили 2014-2016 роки вдома.


* Основними причинами відтоку кадрів у Міноборони вважають (саме у такому порядку): низький рівень патріотичного виховання та військово-професійної орієнтації громадян, відсутність потужної реклами військової служби на рівні держави, наявну систему управління кар'єрою та підготовки, не конкурентний на ринку рівень грошового забезпечення, що не відповідає вимогам сьогодення, відсутність житла, компенсація за піднайом не покриває його реальної вартості, не дотримання командирами розпорядку дня та залучення військовослужбовців до господарських робіт, значна частина пільг і соціальних гарантій мають декларативний характер. Про це йдеться у затвердженій 14 вересня міністром оборони Концепції військової кадрової політики Міністерства оборони України на період до 2025 року.